- привідець
- рідко приво́дець, -дця, ч., розм.1) Призвідник бунту, змови і т. ін. || Заводій (звичайно на гулянці). || Той, хто є причиною чого-небудь; винуватець. || Організатор чого-небудь.2) Те саме, що ватажок 1). || Організатор, ідейний, політичний наставник; проводир, вождь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
